Найкращий шлях життя та смерті

(Яхья) Дональд У. Флад

—™

Переклад:

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (EIRC)

& Мухаммада аль-Гарбі

Перевірка: Вадим Дашевський

В ім'я Аллаха Милостивого, Милосердного!

 Вступ

Щодня сонце дарує світло новим людям, які визнають істину і повертаються до свого Творця в каятті і покорі. Вони прагнуть Його нагороди у вигляді вічного щастя в Раю. Сьогодні, ці послідовники надихають мусульман своєю щирістю, чуйністю і твердою прихильністю до учення ісламу. Завдяки величезному досвіду, нові послідовники з терпінням та розумінням прямують шляхом істини, до якого привів їх Всевишній. Він подарував їм легкість та впевненість. Ці люди прийшли в іслам з чітким розумінням того, що правильно, а що - ні. Деякі з них відчули огиду до матеріального, нерозбірливого життя і повернулися в іслам, плекаючи в своїх серцях щиру любов, чистоту і повагу до Творця.

Я із задоволенням представляю вам друга, якого Всевишній привів в іслам. Він розповість вам про свою неймовірну подорож. А мені залишається побажати йому знайти успіх та щастя на істинному шляху Творця.

Ми з великим нетерпінням чекаємо і сподіваємося, що більшість людей підуть його стежками.

Мухаммад Аббас Надим

 Подяка

Перш за все, я хотів би віддати хвалу Всевишньому за те, що Він відкрив моє серце ісламу. Я прошу Його прийняти цю роботу і зробити її причиною, за допомогою якої люди почнуть шукати істину і слідувати їй.

Я також хотів би висловити щиру подяку людям, які розповіли мені про іслам, і тим, хто допомагав мені в набутті та розширенні знань з тих пір, як я став мусульманином. Крім того, хочу подякувати братів-мусульман, які підтримали мене в написанні цієї історії. Особливо, хочу відзначити д-ра Ваджих Абд ар-Рахмана, Умм Мухаммад, Ахмад Нурідіна, д-ра ат-Тахіра аль-Хафіза, Мухаммада Якуба і Абд Аллаха Дардена за їх участь в ознайомленні та перевірці даної роботи. Більш того, вважаю за необхідне подякувати видання аль-Іман за їх старанність у публікації цієї історії, а також Всесвітню Асамблею Мусульманської Молоді (WAMY) за підтримку і поширення цієї брошури. І нарешті, особливу увагу слід віддати Абд аль-Таввабу Абделю за посередництво між WAMY і Аль-Іман в процесі публікації. Нехай Всевишній винагородить всіх нас високим положенням в Раю!

(Яхья) Дональд У. Флад

Медіна, Саудівська Аравія

Червень 1999

 Перші кроки до знайдення сенсу життя

Колись я думав, що моє виховання гарантує мені безтурботне життя, особливо, коли я досяг розумової і фізичної зрілості. Як молода людина, я прожив життя середньостатистичного американця, який веде досить гедоністичний спосіб життя. Я любив музику, святкову атмосферу, дівчат, спорт, подорожі, національні кухні та іноземні мови. Але в один прекрасний момент я відчув, що став духовно спустошеним, і тоді я запитав себе: “А що далі?” Адже в житті існують більш важливіші речі. Саме ці роздуми надихнули мене на пошуки істини.

Я припустив, що причиною моєї духовної неповноцінності могло стати життя в Америці, яке часто пов'язане з миттєвими поривами до насолоди та імпульсивною поведінкою. Поміркувавши, я дійшов висновку, що відповідь може критись в пошуках кращого місця. Ось так і почалися пошуки того самого ідеального місця. Однак, після численних подорожей в різні країни, я зрозумів, що шукав не стільки ідеальне місце, скільки особливу культуру з найбільш вигідним для мене ставленням до життя. І коли я знайшов ту ідеальну культуру, то виявив в ній безліч недоліків.

Далі я вирішив, що мені слід вивчити різні способи життя людей і відібрати найкраще. В цьому я і вбачав шлях до істини.

Однак втілити в реальність життя кожної людини просто неможливо, тому я почав читати матеріали по метафізиці, оскільки езотеричні речі завжди інтригували мене. Досить швидко я дізнався про всілякі універсальні закони, які можна використовувати в інтересах людини. Прочитавши безліч книг на цю тему, я дійшов висновку, що важливіше цих законів є Той, Хто створив їх, тобто Бог. Тоді я зрозумів, що метафізика не є надійним шляхом для наслідування і утримався від будь-якого подальшого читання в цій сфері.

За пропозицією одного хорошого друга, ми вирушили в тримісячну подорож Америкою і Західною Канадою з наміром знайти ціль в житті. Ми стали свідками всіляких чудес природи і зрозуміли, що цей світ не міг бути створений помилково. Країна чудес була сповнена знаків, які вказували на її Творця. Відповідно, ця поїздка тільки зміцнила мою віру в Бога.

Після повернення додому, я відчував себе пригніченим від занадто метушливого життя в місті, тому заспокоєння я почав шукати в медитації. За допомогою різних її технік мені вдалося опанувати внутрішній спокій. Однак, надбаний спокій був тимчасовим; щойно я припиняв цим займатись, відчуття утихомирення мене полишало. Більш того, постійно перебувати в стані медитації, стало занадто складним завданням. Поступово я почав втрачати до неї інтерес.

Потім у мене виникла думка про те, що істина криється в самовдосконаленні. Я став невгамовним читачем мотиваційних матеріалів і почав відвідувати різні семінари, пов'язані з цим. Крім того, я намагався жити згідно гаслу армії США і рекламних роликів по ТБ: «Стань всім, чим можеш». У мене за плечами лежить досвід стрибків з парашутом і бойових мистецтв. Завдяки читанню і складним подвигам, я домігся почуття впевненості в собі, але, насправді, я так і не знайшов істину.

Незабаром, я прочитав безліч книг найрізноманітнішого філософського характеру. Я зіткнувся з цікавими концепціями і практиками, однак філософія, з якою міг би повністю погодитися, мені не зустрічалась. Тому я вирішив зупинитися і слідувати кращій мудрості, яку пропонували ці вчення.

Це стало свого роду релігією вибору. Вона пропагувала гарну моральну поведінку. Але, врешті-решт, я дійшов висновку, що висока мораль - це прекрасно, тільки її недостатньо для вирішення питання сенсу життя, до якого потрібно прийти духовно впевненим.

Після цього я отримав роботу в мусульманській країні, де у мене було достатньо вільного часу, аби читати і розмірковувати над життям. Продовжуючи свої пошуки істини, я знайшов книги про необхідність щирого каяття перед Богом. В мене виникло бажання чинити саме так. В ці миті, докори сумління через всіх людей, яких я образив у своєму житті, почали переслідувати мене настільки, що сльози котилися по моєму обличчю.

Через декілька днів, у мене відбулася розмова з друзями-мусульманами. Я сказав їм, що звик отримувати набагато більше свободи, як це було в Америці, аніж тут. І тоді один чоловік сказав: «Все залежить від того, яке значення ти вкладаєш в поняття свобода. У вашій частині світу, незалежно від того, наскільки добре батьки вчать моралі своїх дітей вдома, як тільки вони опиняються за його межами, виникають суттєві протиріччя між суспільством і їх власними моральними принципами. В більшості ж мусульманських громадах, моральні устої, до яких звикли діти вдома, практично не відрізняються від поглядів суспільства. Так хто ж насправді є вільним?»

 З цієї аналогії я зробив висновок, що ісламські принципи і обмеження, які регулюють поведінку людини, не принижують людську свободу, а навпаки захищають і підносять її.

Ще однією можливістю дізнатися про іслам стало моє запрошення на вечерю з групою мусульман. Після того, як я згадав про те, що перш ніж приїхати на Близький Схід, жив в Лас-Вегасі, в штаті Невада, один мусульманин з Америки сказав: «Ти маєш переконатися, що помреш праведним мусульманином». Я відразу ж попросив його пояснити, що мається на увазі. Він відповів: «Смерть немусульманина подібна грі в рулетку, в якій всі фішки ставляться лише на один номер і залишається тільки сподіватися, що, можливо, з милості Всевишнього, в Судний День ти ввійдеш до Раю. Але якщо ти помреш праведним мусульманином, то це ніби розкласти фішки по всій рулетці так, що кожне число буде покрито. І тоді, незалежно від того, на який номер падає кулька, ти врятуєшся. Іншими словами, життя і смерть праведного мусульманина є кращим захистом від покарання Аду, і, в той же час, це - шлях до Раю». Як колишній житель Лас-Вегаса, я досить чітко зрозумів цей понурий приклад з рулеткою.

У той момент я усвідомив, що не зможу знайти істину, доки не дізнаюся більше про ті релігії, з якими Бог послав одкровення Своїм пророкам і посланцям. Отже, я вирішив продовжити свій пошук істини.

 Увага на християнство

Не дивлячись на те, що я ріс християнином, я не зовсім розумів цю релігію, та й особливого інтересу до неї не виявляв. У мене було відчуття, ніби я успадкував таємничу релігію, яка була за межами розуміння. Саме через це я був християнином на словах, а не на ділі. Крім того, я зрозумів, що мої сумніви в християнських ученнях привели мене до стану нерелігійності. Однак, мені випала нагода наново вивчити вірування, яке я успадкував від батьків.

Через буклети, касети і відеокасети про християнство, видані мусульманами і немусульманами, я несподівано дізнався про сотні віршів з Біблії, які показують відсутність гармонії в християнських віруваннях. Завдяки цим матеріалам, я зрозумів, що Бог існував ще до Ісуса (мир йому), а сам Ісус (мир йому) поширював віру в Єдиного Бога. Однак після нього (мир йому), християнство привнесло Трійцю замість Єдиного Бога. Крім того, до приходу Ісуса (мир йому), Бог не мав синів і не було нікого рівного Йому. Ісус (мир йому) завжди говорив, що був лише Божим Посланником, але чомусь після його відходу християни вирішили, що він (мир йому) є сином Божим або ж Самим Богом.

Що ж стосується монотеїзму, то перша з десяти заповідей підтверджує заяви Ісуса (мир йому) про віру в Єдиного Бога:

«Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог - Бог єдиний». (Марка, 12:29) [1] Крім того, існує безліч віршів в Біблії, які спростовують божественність Ісуса (мир йому). Наприклад, Ісус (мир йому) визнавав, що він творить чудеса не з власної волі, а тільки з дозволу Всевишнього. [2]

У Біблії сказано, що Ісус (мир йому) молився. [3] І я запитав себе: як Ісус (мир йому) може бути Богом і в той же час молитися Богу? Бог, який молиться: тут очевидна суперечність.

 Ісус (мир йому) заявляв, що вчення, з яким він з'явився - не його власне, а Того, Ким він був посланий. [4] Якщо сказане Ісусом не належало йому самому, то ж логічно, що він був лише пророком, який отримував одкровення від Бога, як і ті, що були до нього і після нього. Більш того, Ісус (мир йому) усвідомлював, що виконував лише те, чого його навчив Бог. [5] І я знову запитав себе: як Ісус (мир йому) може чомусь навчатися і в той же час бути Богом?

Під час дискусій з мусульманами, ми дійшли одноголосної думки про те, що Ісус (мир йому) наказував вірити в Єдиного Бога, як про це сказано в наступному вірші Корану: «Скажи: Він – Аллах Єдиний». (112:1) [6]

Ознайомившись з деякими віршами з Біблії, в яких згадано про Ісуса (мир йому) як про пророка Божого, я дещо здивувався. [7] Я почав вивчати положення Ісуса в ісламі і зробив висновок, що він є пророком і посланцем Бога. Всевишній в Корані говорить: «Месія, син Мар’ям — лише посланець. Iстинно, приходили посланцi й до нього. Мати його — праведниця, але й вони споживали їжу! Поглянь, як роз’яснюємо Ми [невiруючим] знамення Нашi! I ще раз поглянь — у якій же оманi вони». (5:75)

Іще однією поширеною думкою серед християн є те, що Ісус (мир йому) - син Бога.

За біблійними переказами, називати пророка або праведника сином Божим - є своєрідним звичаєм. Ісус (мир йому) називав себе сином людським, а не Богом чи сином Бога в буквальному сенсі. [8] Очевидно, саме на Павлові лежить відповідальність за те, що він надав занадто високого статусу Ісусу (мир йому), назвавши його сином Бога, тим самим спотворивши істинне вчення Ісуса (мир йому). [9]

Більш того, Ісус (мир йому) не з'явився на світ, щоб бути «єдинородним» сином Бога (як про це говориться в Євангелії від Іоанна 3:16). Це слово було викреслено з переглянутої стандартної версії (RSV), як і з багатьох інших нових версій Біблії. До того ж, Всевишній твердо заявляє в Корані, що у Нього немає сина. [10] Він створив Адама (мир йому) і Ісуса (мир йому): “Воiстину, Iса перед Аллахом схожий на Адама — Вiн створив його з праху, а потiм сказав тому: «Будь!» — i вiн є". (3:59)

Після цих спотворень, імператори і духовенство внесли ще деякі вигадки, які суперечать справжнім словам і діянням Ісуса (мир йому). Так і з'явилася концепція Трійці, згідно якої, Ісус (мир йому) є одним з трьох проявів Триєдиного Бога [Отця, Сина і Святого Духа]. [11] У Біблії цей вірш подається в якості найкращого доказу Доктрини Трійці, але, насправді, вона ніколи не звучала ні з вуст Ісуса (мир йому), ні його учнів, ні християнських вчених. Ця концепція була прийнята після довгих розбіжностей і конфліктів між християнами в 325 році нашої ери на Нікейському Соборі. Цікавим є той факт, що цей вірш виключений з тексту Біблії сучасної епохи. Крім того, Коран застерігає євреїв і християн від невіри та віри в Трійцю. [12]

Я також прочитав деякі дискусії про "первородний гріх" і порятунок за допомогою «розп'яття» Ісуса (мир йому).

До приходу Ісуса (мир йому) не існувало вчення про первородний гріх. Однак після нього (мир йому) воно чомусь виникло. Більш того, до Ісуса (мир йому) спасіння можна було заслужити через послух Богу, тоді як після нього, воно досягалось тільки через його розп'яття, як стверджують християни.

У християнстві вчення про первородний гріх є основою доктрини про спасіння через розп'яття Ісуса (мир йому). Але я дізнався, що ця доктрина категорично заперечується в Старому Завіті. [13] Схоже, вона була розроблена з метою, щоб віруючі в неї зняли з себе відповідальність за свої гріхи перед Богом в Судний День. [14] За словами Ісуса (мир йому), людина рятується лише тоді, коли кориться і підкоряється Богу. [15] Відповідно, в Корані, кожній душі відплачується тим, що вона заслуговує. [16] Істинне вчення змінили лише для того, щоб зробити можливим порятунок через розп'яття Ісуса (мир йому). [17]

Теорія спасіння через розп'яття стверджує, що Ісус (мир йому) пожертвував собою заради спокути і порятунку всього людства. Якщо це так, то чому ж тоді Ісус (мир йому) молив Бога про допомогу перед приходом солдатів?: «Заступи Мене, Отче, від цієї години!» (Іоанна 12:27) Чому Біблія говорить, що Ісус (мир йому) кричав і благав Бога про допомогу на хресті: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?» (Мф. 27:46)

Окрім того, як Ісус (мир йому) міг бути розіп'ятим за все людство, якщо він був посланий тільки до народу Ізраїлю? [18] Це ж очевидне протиріччя.

Вищевикладені вірші переконують в тому, що Ісус (мир йому) був розп'ятий на хресті заради спокутування гріхів людства. Коран же каже, що був розіп'ятий не він, а хтось дуже на нього схожий. [19] Якщо це правда, тоді можна пояснити появу Ісуса (мир йому) перед своїми учнями після розп'яття. Якби він дійсно помер на хресті, то прийшов би до них в образі духу. Але, як показано в Євангелії від Луки 24:36-43, Ісус (мир йому) зустрів їх в своєму фізичному тілі після його гаданого розп'яття.

Таким чином, я дізнався, що Павло вніс вчення про воскресіння Ісуса (мир йому). [20] Він також особисто визнав, що є проповідником цієї «благої вісті». [21]

Я натрапив на багато джерел, які стверджують, що Павло та інші проповідники були розчаровані відмовою іудеїв вірити в місію Ісуса, тому їх заклик був направлений до язичників. Вони дістались південної Європи в якій, на той час, поширеними були багатобожжя та ідолопоклонство. А згодом, послання Ісуса (мир йому) було спотворено заради вдоволення особливостей вірувань римлян і греків того часу. [22]

Біблія застерігає від будь-яких вилучень чи змін в її вченні, однак, це вже сталося. [23] Всевишній в Корані говорить: "Горе тим, які пишуть Письмо власними руками, а потім кажуть: “Це — від Аллаха!», щоб продати це за мізерну ціну! Горе їм за те, що написали вони, i горе їм за те, що вони собі здобули”. (2:79)

 Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) в Священному Писанні

Ще один цікавий факт, про який я дізнався, стосується біблійних пророцтв про прихід Пророка Мухаммада (мир йому і благословення). Я відкрив для себе, що існують ясні пророцтва в Біблії (навіть не дивлячись на те, що її оригінальний текст був спотворений), які свідчать про прихід Пророка Мухаммада (мир йому і благословення) після Ісуса (мир йому). [24] Мусульманські вчені підтвердили, що розповіді Ісуса (мир йому) про людину, яка прийде після нього (у віршах, наведених нижче), належать тільки Пророку Мухаммаду (мир йому і благословення Аллаха). Крім того, в Корані існує аят, який підтверджує слова Ісуса (мир йому): "I коли сказав Iса, син Мар’ям: «О сини Iсраїла! Я — посланець Аллаха до вас, який підтверджує те, що було до мене в Тауратi, й сповiщає добру звістку про посланця, котрий з’явиться після мене. Ім’я його — Ахмад..." (61:6) Ахмад – це ще одне ім’я Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), яке має такий самий корінь.

 Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) в Корані

Я звернув увагу на те, що Коран закликає нас вірити в Єдиного Бога і Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), як про це сказано в наступному аяті: «Скажи: «О люди! Я — посланець Аллаха до вас усiх! Йому належить влада над небесами й землею; немає бога, крiм Нього, Вiн дарує життя та смерть! Тож увiруйте в Аллаха та Його Посланця — неписьменного пророка, який увiрував в Аллаха та Його слово. Йдiть же за ним — можливо, підете ви прямим шляхом». (7:158)

Також Коран згадує про Пророка Мухаммада (мир йому і благословення) як про останнього Пророка: "Мухаммад — не батько когось із ваших чоловіків, але Посланець Аллаха й Печатка пророків! Аллах про кожну річ Знаючий". (33:40) Всевишній стверджує в Корані, що Мухаммад (мир йому і благословення Аллаха) є останнім пророком. Я зрозумів, що мусульмани зобов’язані вірити і приймати всіх попередніх пророків разом з дарованими їм одкровеннями. [25]

 Коран - Останнє Одкровення

 Я також дізнався, що після того, як Ісус (мир йому) покинув Землю, а його учні померли, Євангеліє було неодноразово переписане, а його справжній сенс був, в результаті, втрачений. Ось чому Бог послав Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) з останнім одкровенням (тобто Кораном), аби повернути людство до віри і поклоніння Єдиному Богу, не надаючи йому співтоваришів. Згідно вірі мусульман, Священний Коран є постійним і основним джерелом керівництва для людства. А Ісус займає дуже почесне місце в Ньому, адже його ім'я згадується в Корані 25 разів, а його матері Мар’ям присвячена 19 сура (глава) Корану.

Що ж стосується достовірності цього одкровення, то я знаходжу наступні коранічні вірші вельми переконливими: "Цей Коран не вигадка когось — замiсть Аллаха, але пiдтвердження того, що було перед ним i пояснення Писання вiд Господа свiтiв, в якому немає сумнiву". (10:37)

А також: "Воiстину, це — достеменна iстина". (69:51) Спочатку, я був дещо стурбований фальсифікацією Корану, оскільки це є серйозною проблемою попередніх одкровень. Однак мої сумніви розвіялись, адже Коран ніколи не зміниться і не стане недійсним: "Воiстину, Ми зіслали Нагадування i, воiстину, Ми бережемо його". (15: 9) [26]

Більш того, я дізнався про дивовижні наукові явища, згадані в Корані, які ще раз доводять, що Коран є несотвореним Словом Бога. Існують аяти, які описують ембріональний розвиток людини, [27] гори, [28] походження всесвіту, [29] головний мозок [30], моря [31] і їх глибину, внутрішні хвилі [32] і хмари [33]. У Корані міститься безліч дивовижних феноменів, які доводять Його божественне походження: багато унікальних наукових фактів, повідомлених в Корані 14 століть тому, були відкриті і вивчені тільки в наш час, завдяки технологічним досягненням 20 і 21-го століття.

 Іслам: його сутність і високе місце серед інших релігій

Мусульмани вірять, що основна мета створення людства полягає в поклонінні Богові. Як сказано в Корані: «Я створив джинiв та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені» (51:56). У зв’язку з цим, відомий ісламський західний вчений свідчить: «Найдосконаліша система поклоніння, доступна людям сьогодні, закладена в ісламі. Адже одне тільки слово «іслам» означає «покора Волі Всевишнього». Хоч її і прийнято вважати третьою з трьох світових монотеїстичних релігій, вона не є новою чи молодою релігією. Її несли з собою всі пророки. Іслам є релігією Адама, Авраама, Мойсея та Ісуса. [34]

Окрім того, він стверджує: «Оскільки існує тільки один Бог і одне людство, то релігія, яку Всевишній призначив для людини теж одна ... Духовні і соціальні потреби людства залишаються однаковими, бо людська природа не змінилася з часів створення перших чоловіка і жінки». [35]

Я усвідомив той факт, що послання Всевишнього завжди було однаковим і що люди зобов'язані шукати істину, а не просто сліпо приймати ту релігію, до якої належить їх суспільство або батьки. У Корані про це сказано так: “Ви поклоняєтеся тiльки iменам, якими назвали їх ви та вашi батьки. Аллах не вiдсилав про них жодного доказу..."(12:40).

Стосовно фітри [тобто, внутрішньої природи людини поклонятися єдиному Богу] Пророк Мухаммад (мир йому і благословення) сказав: "Кожна дитина народжується в своєму природному стані, і лише згодом батьки роблять з неї іудея, християнина чи вогнепоклонника. Кожна тварина приводить у світ ідеальне потомство, невже ви думаєте інакше?" [36] Крім того, Всевишній говорить: "Поверни своє обличчя до релiгiї, як ханiф! Це — вроджена якiсть, iз якою Аллах створив людей. Немає змiни в творiннi Аллаха. Це є вiрна релiгiя — але ж бiльшiсть людей не знає". (30:30) [37] Більше того, я дізнався, що жодна інша релігія не прийнятна Богу, окрім ісламу. Про це Він ясно заявляє в Корані: "Хто шукає iншої релiгiї замiсть iсламу, вiд того не буде прийнято, а в наступному життi вiн буде серед тих, хто втратив усе". (3:85)

Я зробив висновок, що людина може нехтувати керівництвом Бога і встановлювати свої власні правила життя, однак, в кінцевому рахунку, вона побачить, що була спокушена лише ілюзіями.

 Мандрівник

Продовжуючи читати Коран і дізнаватися про слова і діяння Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) [Сунна], я помітив, що іслам розглядає людину як мандрівника в цьому житті, а “вдома” він опиниться тільки у наступному, вічному житті. Кожен з нас зупинився тут лише на мить, і нам нічого не вдасться взяти з собою, окрім нашої віри в Бога і діянь.

Людина має бути подібна мандрівнику, який крокує землею і не звикає до неї. Ми також маємо розуміти, що життя нам дане для випробування. Тому ми переживаємо страждання, радощі, біль, захват. Ці випробування добром і злом призначені для того, щоб пробудити наші вищі духовні якості.

Але осягнути користь цих випробувань ми зможемо лише тоді, коли повністю довіримось Всевишньому і проявимо терпіння до всього, що Він призначив нам.

 Дорога до Раю

Рай - головна мета кожної людини, тому знання про нього є дуже цінними. Про це вічне місце миру та щастя Всевишній говорить: "Жодна душа не знає, яка насолода очей прихована для них за те, що вони робили". (32:17) Я навіть подумки не зміг осягнути величність тієї насолоди, яку відчують творіння в присутності їх Творця. І в мене одразу виникло питання: а які ж душі гідні такої винагороди? Адже нагорода Раєм занадто велика для того, щоб не мати ціни? Істинна віра, доведена послухом Всевишньому і слідуванням Сунні (шляху) Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) – ось справжня “вартість” Раю.

Я усвідомив, що людство зобов’язане поклонятися Богу заради досягнення праведності і душевної рівноваги, таких необхідних для входу до Раю. [38] Люди мають зрозуміти, що поклоніння їм необхідне, як повітря і їжа. І це не має бути послугою, яку людина надає Всевишньому.

Ми повинні читати Коран і прагнути стати тими, ким буде задоволений Всевишній. Це і є той омріяний шлях до Раю.

 Подолання перешкод

У цей момент я на 80% відчув упевненість в тому, що хотів би стати мусульманином, але, все ж, щось мене стримувало. Я був дещо стурбований, коли уявляв реакцію сім'ї та друзів на новину про те, що я став мусульманином. Згодом після цього я розділив своє занепокоєння з другом, який сказав мені, що в Судний день ніхто не буде в силах мені допомогти: ні мій батько, ні моя мати, ні хто-небудь з друзів. [39]

Мене немов осяяло і тоді я зрозумів, що ми всі перебуваємо в одному човні: кожна душа скуштує смерть і буде нести відповідальність за свою віру в Бога і за свої справи сама. [40]

 Тому, якщо ви вірите, що іслам є істинною релігією, не роздумуючи, прийміть його і живіть тільки заради вдоволення Всевишнього!

 Важливий відеозапис

На даному етапі пошуку істини я був на межі прийняття ісламу. Я дивився ісламську лекцію про сенс життя. Головною темою якої було те, що сенс життя можна позначити одним словом, тобто ісламом (повною покорою волі Всевишнього).

Мене дуже здивувало те, що, на відміну від інших релігій або вірувань, поняття «іслам» не пов'язане з будь-якою конкретною особистістю чи місцевістю. Всевишній згадав про релігію в наступному аяті: "Воістину, релігія перед Аллахом — іслам..." (3:19) Той, хто прийняв іслам називається мусульманином, незалежно від раси, статі чи національності. Це одна з причин, за якої іслам є світовою релігією.

Раніше, я ніколи не сприймав іслам всерйоз, оскільки в ЗМІ мусульмани завжди були зображені з негативної сторони. З цього запису я дізнався, що незважаючи на високі моральні цінності, які несе в собі Іслам, не всі мусульмани дотримуються їх. Те ж саме можна сказати і про прихильників інших релігій. І я нарешті зрозумів, що не можна судити релігію лише за вчинками її послідовників, адже всім людям властиво помилятися. Давайте не будемо засуджувати іслам, а краще дізнаємося про його справжнє вчення - в Корані і Сунні Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха).

Останнє, що я засвоїв з цієї лекції, стосується важливості подяки. Всевишній згадує в Корані, що ми повинні бути вдячними за те, що Він створив нас: "Аллах вивiв вас iз утроб матерiв ваших. Ви не знали нiчого, а Вiн дарував вам слух, зiр i серця. Можливо, ви будете вдячнi". (16:78) Аллах згадує про вдячність поряд з вірою: "Невже Аллах буде карати вас, якщо ви будете вдячними та вiруючими?" (4:147)

 Істина розкрилась

Щойно відеозапис закінчився, я відчув, що істина відкрилася моїй душі. Величезний тягар гріхів звалився з моїх плеч тієї ж миті. Моя душа ніби піднялася над землею, відмовляючись від скороминучих насолод цього світу на користь вічних радощів майбутнього життя. Тривалі роздуми і зважування всіх «за» і «проти» вирішили проблему «сенсу життя». Вони відкрили мені іслам, який заповнив мій "душевний простір" вірою і сенсом, указавши на вірний шлях. Тому я ввійшов до брам ісламу, вимовляючи необхідні слова підтвердження віри: «Ашхаду ан ля ілляха ілля Ллах ва ашхаду анна Мухаммадан Расулю-Ллах» (Я засвідчую, що немає Божества, гідного поклоніння, крім Аллаха, і засвідчую, що Мухаммад - Його Посланник). Мені сказали, що це формальне свідчення підтверджує віру людини в усіх пророків і посланників Всевишнього, разом з усіма Його Божественними одкровеннями в їх первинному вигляді, а також доповнює релігію вірою в останнього з пророків [Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха)] і завершальне одкровення [Коран].

Наступний момент став для мене останнім доказом: якби Ісус (мир йому) був останнім пророком, а Євангеліє було б заключною книгою одкровень, я б засвідчив про це. Але оскільки іслам є останньою і, відповідно, досконалою релігією, я з впевненістю слідую саме цьому одкровенню Всевишнього, наслідуючи приклад Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха).

 Відчуття нового мусульманина

В період пошуку істини, я мав нагоду прослухати урок, який перевершив всі інші. Його суть полягала в тому, що все, чому поклоняються, окрім Всевишнього, є великою помилкою. Кожна мисляча людина розуміє, що думки, слова та діяння мають бути у повній гармонії з вимогами Всевишнього. Підкора волі Бога дозволила мені відчути примирення з Творцем, іншими людьми і, нарешті, з самим собою. Я вдячний Всевишньому за те, що Він врятував мене від невігластва і наставив на вірний шлях.

Іслам - істинна релігія всіх часів, місць і народів, є надійним керівництвом в житті кожного мусульманина. Він допомагає людині виконати своє призначення у житті і готує до Дня, коли вона повернеться до свого Творця. Праведне прямування цим шляхом дозволяє людині отримати нагороду від Всевишнього, стати ближчою до Нього, заслужити вічну насолоду в Раю і врятуватися від покарання Аду. Ще одна перевага полягає в тому, що наше нинішнє життя стане набагато щасливішим, якщо ми зробимо вибір на користь ісламу.

 Оманлива насолода

Прийнявши іслам, я зрозумів всю оманливу сутність життя.

 Наприклад, основною метою ісламу є звільнення людини. Тому часто серед мусульман можна зустріти ім’я Абд Аллах, що означає “раб Аллаха” (Бога). Тому, що підпорядкування Всевишньому означає звільнення від усіх інших форм рабства. Не дивлячись на те, що сучасна людина звикла думати, що вільна, насправді, вона - раб своїх бажань та пристрастей. Як правило, така людина знаходиться в оманливих тенетах земного життя. Вона звикла до накопичення багатства, інтимних відносин, насильства, одурманюючих речовин, і т.д. Але перш за все, така людина зламалась перед капіталістичною системою, яка схиляє її працювати на благо хибних цінностей. А вона покірно їх виконує.

Всевишній говорить в Корані: «Чи ти бачив того, хто зробив богом своє бажання? Невже ти будеш для такого опiкуном? Невже ти вважаєш, що бiльшiсть iз них здатна щось чути чи розумiти? Вони наче худоба! Та ж нi, ще бiльше збилися зi шляху». (25: 43-44)

Ми не повинні дозволяти пристрастям та бажанням керувати нами у цьому швидкоплинному житті, ставлячи під загрозу нашу можливість відчути всі блага Раю. Аллах в Корані говорить: "Людям видається прекрасною любов до задоволень, якi приносять жiнки, сини, накопиченi кiнтари золота i срiбла, добiрнi конi, худоба та посiви. Такою є тимчасова насолода земного життя, тодi як у Аллаха — краще мiсце для повернення! Скажи: «Чи розповiсти вам про те, що краще вiд цього? Для тих, якi богобоязливi, у Господа їхнього є сади, де течуть рiки, i де вони будуть довiку".(3: 14-15)

Тому справжнє змагання в цьому житті полягає не в накопиченні багатства чи славі, а в суперництві один з одним у творенні добрих справ, щоб догодити Богові і заслужити Його милість як цьому, так у вічному світі. [41]

 Вірна стежина до Бога

Існує безліч релігійних альтернатив, доступних людині. Вибір, чому слідувати, залишається завжди за нею. Вона подібна купцю, перед яким лежить найрізноманітніший товар, і це його право, який обрати. Очевидно, він обере той, який в майбутньому стане найбільш прибутковим. Однак купцю ніхто не дає гарантії на процвітання: його продукт може підкорити ринок і він отримає величезний прибуток, але він може так само легко втратити всі свої гроші.

 На відміну від купця, людина, яка вірує в Єдиного Бога і підкоряється Його Волі (мусульманин), повністю впевнена в тому, що якщо вона попрямує шляхом керівництва [Корану і Сунни Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха)], то, неодмінно, знайде успіх і винагороду, які її чекають в кінці цього шляху. Дякувати Всевишньому, що його початок – це вже величезний успіх.

Абу Саїд аль-Худрі (нехай буде задоволений ним Аллах) повідомив, що Посланник Аллаха (мир йому і благословення) сказав: «Якщо людина щиро прийняла іслам, тоді Всевишній простить всі її попередні гріхи, і тільки після цього почнеться запис: нагорода за кожну добру справу збільшується в десять разів і так до семисот, а кожне дурне діло буде записане як одна погана справа до тих пір, поки Всевишній не пробачить цього». [42]

 Епілог

Виходячи зі свого досвіду пошуку істини, можу сказати, що віра в Бога і діяння, які ми вчиняємо, визначають нашу долю у вічному житті. Всевишній дає нам однакові можливості, щоб ми заслужили Його прихильність в підготовці до Судного Дня. У Корані сказано: «Коріться Аллаху і Посланцю, - можливо, ви будете помилувані. Прагніть до прощення вашого Господа і Раю, ширина якого дорівнює небесам і землі, вготованого для богобоязливих». (3:132-133) [43]

Якщо ми щиро будемо шукати істину в житті, якою є іслам (підкора Волі Всевишнього), то Всевишній, зі Своєї Милості, приведе нас до неї. Він закликає нас вивчати життя і Сунну Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха), адже він (мир йому і благословення Аллаха) - найкращий приклад для наслідування всьому людству.

Аллах наказав нам вивчати Коран і роздумувати над ним. Він схожий на наполегливий стукіт у двері та гучні крики, які прагнуть пробудити тих, хто спить, бо вони повністю поглинені земним життя. Стук і крики лунають один за одним: Прокиньтеся! Озирніться! Задумайтесь! Поміркуйте! Бог тут! Буде Суд, відповідальність, розрахунок, нагорода, суворе покарання і вічне блаженство!

Я з твердістю можу заявити, що життя і смерть праведного мусульманина є великим благом!

Якщо хтось дійшов висновку, що іслам є істиною, не слід відкладати його прийняття на потім, адже смерть може спіткати людину в будь-який момент, і тоді буде занадто пізно змінити що-небудь. [44]

Через кілька місяців після прийняття ісламу, я прочитав два аята в Корані, які відображають слова мусульман-американців про те, як ми повинні жити і померти: " Ібрахім (Авраам) і Йакуб (Яків) заповіли це своїм синам. Йакуб ( Яків) сказав: "О сини мої! Воiстину, Аллах обрав для вас цю релiгiю. Тож не помирайте, не ставши покiрними Йому" (2:132), а також: «О ви, якi увiрували! Бiйтесь Аллаха гiдним Його страхом! I не помирайте, поки не станете вiдданими Йому!» (3:102).

==============================================

Всі цитати Біблії були взяті з українського перекладу І. Огієнка

Всі цитати Корану були взяті з перекладу Михайла Якубовича.

[1] Див. Числа 23:19; Втор. 6: 4,13; Мт. 4:10, 22: 36-38,23: 9-10; Марка 10:18; Луки 4: 8.

[2] Див. Мт. 12:28; Луки 11:20; Івана 3: 2, 5:30; Діяння 2:22.

[3] Див. Мт. 26:39; Марка 1:35, 14:32; Луки 5:16 6:12.

[4] Див. Іоанна 7:16, 12:49, 14:24, 31.

[5] Див. Іоанна 8:28.

[6] Див. 4:48; 5: 116; 39:67.

[7] Див. Мт. 13:57 21:11 45-46; Марка 6: 4; Луки 4: 43, 13:33, 24:19; Євреїв 3: 1.

[8] Див Мф. 13:37; Луки 12:10; 1 Тим. 2: 5.

[9] Діяння 9:20.

[10] Див. 19: 88-92.

[11] Див. 1 Ін 5: 7.

[12] Див. 3:19; 4: 171; 5:73.

[13] Див. Єзекіїля 18:20; Єремія 31:30.

[14] Див. Ефесян 1: 7; Римлян 3: 22-26, 4:25, 10: 9.

[15] Див. Мт. 5: 19-20, 6: 4, 7:21, 19:17.

[16] Див. 3:25; 41:46; 74:38.

[17] Див. Римлянам 3:28; 1 Івана 2: 1-2.

[18] Див. Мт. 10: 5-6, 15:24.

[19] Див. 4: 157-158.

[20] Див. Римлянам 5: 10-11; Дії 17: 17,18.

[21] Див. 2 ​​Тимофія 2: 8.

[22] Див. 1 Кор. 9: 19: -23.

[23] Див. Одкровення 22: 18-19.

[24] Див. Втор. 18: 18-19; Ісаї 29:12; Івана 14: 12-17, 16: 5-16; Діяння 3:22.

[25] Див. 2: 136.

[26] Див. 4:82.

[27] Див. 23: 12-14.

[28] Див. 16:15; 78: 6-7.

[29] Див. 21:30; 41:11.

[30] Див. 96: 15-16.

[31] Див. 25:53; 55: 19-20.

[32] Див. 24:40.

[33] Див. 24:43.

[34] Мета Творіння, доктор AA Б. Філіпс, стор. 49, Дар аль-Фатх, Шарджа, ОАЕ, 1995. Див. Коран 3:67; 3:84.

[35] Там же, стор. 50.

[36] Сахіх аль-Бухарі, т. 2, хадис номер 467.

[37] Див. 2: 170; 10:19; 31:21; 43:23; 49: 6; 53:23.

[38] Див. Коран 2: 111-112; 10: 63-64.

[39] Див. Коран 31:33; 82: 18-19.

[40] Див. Коран 29:57; 3: 185.

[41] Див. Коран 28:77.

[42] Сахіх аль-Бухарі, т. 1, хадис номер 40А.

[43] Див. 20:82.

[44] Див. Коран 23: 99-100; 63: 10-11 .